6. ПОЛЬСЬКИЙ АЛФАВІТ. ЛІТЕРИ З ДІАКРИТИЧНИМИ ЗНАКАМИ.
Продовжуємо знайомство з абеткою.
Літери з діакритичними знаками.
Діакрити́чний знак, діакритики (від грец. διακριτικος — розрізняльний) — надрядковий або підрядковий знак при букві, що вказує на вимову, яка відрізняється від вимови звука, позначеного цією ж буквою без знака.(з Вікіпедії).
ż ( зет з крапкою) читаємо як [ ж] у слові жаба
że, żaba, żuk, żal, żeby, żuraw, żubr, żona, żakiet, żupan, żadne, wieża, też, może.
ć читаємо як [ць] , але нижню щелепу направляємо вперед, як при вимові [чь]
Якщо цього не дотримуватися, то акцент буде жахливим.
być, wyć, ćma, grać, ćwiczenie, ćwok, ćwierkać, ćwikła, ćwiczyć, ćwierć.
ś читаємо як [сь] ślad, świt, ściana, śnieg, śmietana, kiść, prośba, roślina, wieś, ryś.
ó (о кресковане) читаємо як [ у ]
wół, mózg, nóż, ósemka, wóz, próg, rów, makówka, kózka, król, miód, wschód, Kraków, ogórek, wiewiórka, wróbel, źródło, jaskółka.
ź читаємо як [ зь ] źle, źródło, groźba, buźka, gwóźdź, źrebak, idź, chodź, jedź.
ń читаємо як [нь ] koń, maleńki, słońce, państwo, jeleń, koń, słoń, cień, pierścień.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Інтерактивні орфографічні вправи. Обери ś чи si (натисни на малюнок)
